Чому у коміксах про Джеронімо Стілтона орудують коти-пірати?

Ставлення до котів у країнах Західної Європи було не завжди прихильним. Негативні стосунки з представниками котячих сформувалися ще до початку історії Середніх віків. Вже за часів інквізиції в Італії та інших західноєвропейських країнах стали активно винищувати кішок, сприймаючи їх як помічників демонічних сил. Саме тому коти-пірати як представники антагонічного світу «миші-коти» орудують у коміксах про Джеронімо Стілтона. Вони виступають негативними героями, які прагнуть змінити хід історії. А добрі герої-миші — журналіст і редактор газети «Гризун» Джеронімо Стілтон та його друзі всіляко зупиняють котів-піратів.

Звідки у культурі західноєвропейських країни склалося таке особливе ставлення до котів?

Ще у часи Хрестових походів, коли народи Європи більше дізналися про традиції Сходу, прихильне ставлення мусульман до котів викликало у християн негативний осуд, як до всього ворожого.

Водночас, для середньовічних європейців поведінка котів, що гуляють опівночі, коли панують темні сили, була незрозумілою. А те, що їхні очі блищать, як у демонів, вони природно пояснювали як породження всього злого.

Масштабне винищення котів у середньовічній Італії розпочалося відтоді, коли у посланні Папи Григорія ІХ від 1233 року «Vox in Rama» було засуджено люциферіанство й описано ритуал поклоніння котам єретиками. Тоді чи не повсюди стали спалювати, топити і навіть вішати котів. Особливо це стосувалося чорних кішок. За свідченнями науковців, низка документів Святої інквізиції свідчить про факти офіційних звинувачень жінок і чорних котів у відьомстві.

Це далеко не все. Паралельно з поширенням «анти-котячої кампанії» настав час великих епідемій. Середньовічними містами Європи ХІV століття гуляла чума та інші інфекції. Адже, знищивши численну кількість кішок, розвелося багато щурів, які поїдали припаси і розносили хвороби. Тож не дивно, що всі проблеми знову були перекладені на котів. Так, у 1344 році у французькому місті Мец сталась епідемія хореї, яку тоді називали «танцями святого Віта». Півтори тисячі людей кидалися у нападах, їм ввижались святі, демони та химери. Ще довго після цього жителі міста ритуально знищували котів, щоб вгамувати прояви цієї невідомої напасті.

Кішки ― жертви жорстоких традицій і забобонів

Відтоді коти стали жертвами жорстоких традицій і забобонів по всій Західній Європі. У Богемії та Померанії котів вбивали серед полів, щоб вберегти врожай від шкідників і злодіїв. У Данії кішок зачиняли в бочках, які чіпляли між деревами. Коли повз них проїжджав солдат на коні, він мав ударити бочку списом. Титул «котячого короля» отримував той, хто вбивав тварину. В Англії живих котів замуровували у підвалини нової будівлі, щоб їхні духи захищали помешкання від щурів і мишей.

Підозри щодо котів продовжувались і у епоху Просвітництва. Німецький зоолог XVII століття Йоган Маттеус Бехштейн в книзі «Природна історія для всіх» доводив здатність котів відчувати природні катаклізми, що було правдою. Але науковець настирливо не рекомендував під час сильної зливи перебувати в місці, куди забігла кішка, бо вона притягує блискавку.

Як з часом змінювалося ставлення до котів?

У сучасній світовій культурі ставлення до котів також є неоднозначним. Так у США існує легенда про Диявольського Кота (D.C.), який став привидом і переслідує урядові будівлі Вашингтона. Диявольський Кіт це саме той, який не покинув ці приміщення ще з часів, коли тварини були завезені в тунелі Капітолію, щоб виловити щурів.

Сьогодні в різних коміксах використовується образ дівчини-кішки. Чорна кішка — персонаж серій коміксів компанії Marvel Comics. Жінка-кішка — персонаж всесвіту DC Comics в коміксах про Бетмена.

Коти-пірати є негативними героями в коміксах для дітей про Джеронімо Стілтона. У кожній історії головний герой-миша журналіст і редактор газети «Гризун» Джеронімо Стілтон та його друзі повинні зупинити котів-піратів, які віднайшли спосіб подорожувати в минуле, щоб змінити історію на свою користь.      

17 лютого – день кота у Європі

Ставлення до котів у Європі змінилося. Італія є прихистком для більш ніж 2,5 мільйона бродячих кішок. Щороку в Європі відзначається міжнародний День кота (World Cat Day), яке було запропоноване 1992 року італійським журналістом Клауді Ангелетті на честь захисту цих своєрідних і ласкавих тварин. Воно отримало всенародну підтримку й відзначається у Європі 17 лютого.