4 запитання, які слід поставити дитині щодня

 Оксана Матійків, журналістка

      Письменниця Джеймі Харрінгтон сформулювала 4 запитання, які треба ставити дитині кожного дня. «Ставте вашій дитині запитання у такій формі, щоб вона не змогла просто відповісти "так" чи "ні". Це стимулює дітей описувати свої почуття й оцінювати свої вчинки», — пише вона.

      Отже, що ж це за чарівні запитання?

 Як пройшов твій день?

     Якщо спочатку дитина буде відмахуватися і говорити «нормально», «все добре» тощо, не варто «витягувати» розповідь. Розкажіть про свій день, і повірте, невдовзі навіть найбільш сором'язлива дитина почне ділитися з вами тим, що в неї на душі.

 Як справи у твоїх друзів?

     Ви можете запитати про якогось одного друга або про всіх друзів загалом. У відповідь не критикуйте і не повчайте. Важливо, щоб дитина довіряла вам і не боялася про все розповідати.

 Що доброго сталося з тобою за день?

     Дитині треба пояснювати: навіть якщо на вулиці негода, а в школі таке навантаження, що ніколи вгору глянути, — все одно, за будь-якої ситуації можна знайти щось таке, що підніме настрій. Гарний фільм, який ви подивитеся разом, коли будуть зроблені уроки, чи цікава книга, яку вголос читатимете по черзі одне одному, а може, спогад про те, що вчителька похвалила за добре виконану контрольну. Будь-що можна вважати гарною подією: підібрані на вулиці каштани чи пожовкле листя, зустріч по дорозі додому з котом чи білкою… Головне – навчити дитину завжди залишатися на хвилі позитивних емоцій.

 Тобі потрібна моя допомога?

    Усі ми знаємо, як іноді важко просити про допомогу в когось. Дитина, яка не звикла отримувати допомогу в дрібницях, навряд чи звернеться до вас у складній ситуації. Тому починайте з малого — запропонуйте допомогти поприбирати в кімнаті, підкажіть, як зробити домашнє завдання, організуйте дозвілля сина чи дочки. Наприклад, почитайте разом комікси. Дитина довідається багато нового, цікаво проведе час. І не бійтеся розбалувати сина або дочку, адже чим більше ви допомагаєте у дрібницях, тим вища ймовірність, що в разі серйозної проблеми дитина прийде за порадою до вас. Ну і, звичайно, це не означає, що треба все робити замість дитини.

     Слухаючи розповідь дитини, не перебивайте і не поспішайте з оцінкою, коментуйте тільки тоді, коли вас про це попросять. Не ігноруйте тілесний контакт: обійміть вашого малюка або візьміть за руку. Якщо ви зараз у поганому настрої або не маєте часу, — чесно скажіть про це і домовтеся, коли зможете поспілкуватися пізніше.

 Джерело: vospitaj.com